Склад кафедри олімпійської освіти

Тимчак Ярослав Володимирович

Посада – завідувач кафедри, доцент
Науковий ступінь – кандидат наук з фізичного виховання і спорту
Вчене звання – доцент

Детальна інформація

Викладає навчальні дисципліни:

Історія фізичної культури;
Світоглядні засади тіловиховання;
Олімпійська освіта;
Олімпійський туризм;
Національний спорт;
Тіловиховна культура українців.

Освіта:

Львівський державний інститут фізичної культури, тренерський факультет (спортивна спеціалізація – сучасне п՚ятиборство), 1992 р.;
Аспірантура ЛДІФК, 1997 р.

Етапи роботи в Університеті:

1993–1994 – викладач-стажер кафедри теорії і методики фізичного виховання;
1993– 1997 – аспірант ЛДІФК;
1997–2007 – викладач, старший викладач, доцент кафедри олімпійського і професійного спорту;
2007–2011 – проректор з виховної роботи і зв’язків з громадськістю Львівського державного університету фізичної культури, за сумісництвом у той час – доцент кафедри фехтування, боксу та національних одноборств (2007–2010);
2010–2011 – доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання, керівник циклу «олімпійська освіта»;
2011–2023 – відповідальний за виховну роботу у Львівському державному університеті фізичної культури;
з 2011 року – доцент, завідувач кафедри олімпійської освіти.

Понад 30 років праці у ЛДУФК

Наукова діяльність:
тема дисертації: Військово-фізична підготовка в Україні (IX – XVIII ст.) (1998 р.)
напрямки наукових досліджень: гуманітарні (історико-філософські та культурологічні) аспекти фізичної культури та спорту, тіловиховна культура українців, олімпійська просвіта.

Автор та співавтор понад 60 наукових, науково-популярних, методичних та інших праць.

Один з ініціаторів утворення Культурно-мистецького відділу в структурі університету (2009);

Ініціатор та організатор видання просвітніх листівок та буклетів присвячених проблематиці олімпійської освіти та української національної фізичної культури (2009);;

Ініціатор та один з організаторів налагодження видання студентського часопису «Країна спорту» (2009–2014);

Ініціатор розробки й запровадження почесної відзнаки ЛДУФК ім. Івана Боберського (2010);

Один з ініціаторів утворення кафедри олімпійської освіти вишу (2011);

Один з ініціаторів проголошення Львівською обласною радою 2013 року – Роком Івана Боберського на Львівщині (2012);

Організатор розміщення у виш виставкової експозиції Центру міської історії центрально-східної Європи – «Спорт і місто: людина, суспільство, ідеологія» (2014);

Ініціатор та один з організаторів створення Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ у Львові (2015);

Розробник авторських навчальних курсів: «Світоглядні засади тіловиховання» (2002); «Олімпійська освіта» (2008); «Олімпійський туризм» (2017), «Тіловиховна культура українців» (2023), «Іван Боберський – Батько українського тіловиховання” (2023);

Учасник процесу набуття почесного звання вишем – «імені Івана Боберського» (2016);

Співавтор науково-популярного видання «Іван Боберський – основоположник української тіло виховної і спортової традиції» /спільно з А.О.Совою/ (2017);

Організатор виставкової експозиції Івана Боберського розміщеної на 2 поверсі головного корпусу вишу /спільно з В.Ф.Соловйовим/ (2019);

Організатор у продовж останніх десяти років багатьох знаних заходів вишу: академій, олімпійських тижнів, літніх шкіл, тощо.

Відзначений подяками: Прем’єр-міністра України (2009), Національного олімпійського комітету України (2011), міського голови Львова (2011), міського голови Самбора (2013) та низкою інших державних і громадських структур обласного рівня (2016; 2017; 2018)

Наукові праці

Публікації в Scopus і Web of Science

E-mail: olimp@ldufk.edu.ua, tymchakj@ukr.net

Академічний розвиток

Гнот Соломія Іванівна

Посада – доцент
Науковий ступінь – кандидат історичних наук
Вчене звання – доцент

Детальна інформація

Викладає навчальні дисципліни:

Історія фізичної культури;
Історія української культури.

Етапи роботи в ЛДУФК:

2004-2006 рр. – викладач, старший викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання;
2006-2011 рр. – старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін;
2011-2023 рр. – доцент кафедри гуманітарних дисциплін;
з 2023 р.– доцент кафедри олімпійської освіти.

Відзнаки та нагороди:

Грамота Управління туризму та курортів Львівської обласної адміністрації за високий професіоналізм, бездоганну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у виховання студентської молоді, підготовку висококваліфікованих фахівців зі спеціальності «Туризм», високі досягнення у професійній діяльності та з нагоди 70-річчя ЛДУФК і Всесвітнього дня туризму (2016)

Освіта:

Львівський національний університет імені Івана Франка, історичний факультет, 1997 р.;
Аспірантура ЛНУ імені Івана Франка, 2003 р.

Наукова діяльність:

Захист кандидатської дисертації – 2004 р.

Доброчинна діяльність греко-католицької церкви у 1921-1939 рр.(за матеріалами Галицької митрополії) (2004 р.)

Напрямки наукових досліджень: історичне краєзнавство, історія фізичної культури на західноукраїнських землях, сучасні здоров`язберігаючі технології

Автор понад 90-ти наукових, науково-публіцистичних та методичних праць у вітчизняних та закордонних виданнях.

Відповідальна за наукову роботу кафедри

Наукові праці

Публікації в Scopus і Web of Science

Email: olimp@ldufk.edu.ua

Академічний розвиток

Падовська Олена Мирославівна

Посада – доцент
Науковий ступінь – кандидат мистецтвознавства
Вчене звання – доцент

Детальна інформація

Викладає навчальні дисципліни:

Історія української культури;
Світова культура і мистецтво.

Освіта:

Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва, 1984 р.;
Аспірантура при Львівській філії Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України.

Етапи роботи в Університеті:

1997 – 2001 рр. – викладач кафедри Львівського державного університету фізичної культури;
2001 – 2011 рр. – доцент кафедри гуманітарних дисциплін ЛДУФК;
2011р.– по теперішній час – доцент кафедри олімпійської освіти ЛДУФК імені Івана Боберського.

Наукова діяльність:
тема дисертації: Захист кандидатської дисертації – 1994 р. Дисертація виконана у відділі народного мистецтва Інституту народознавства НАНУ і висвітлює проблеми систематизації мистецтва прикладного і декоративного ткацтва, тема кандидатської дисертації «Килими Поділля».

напрямки наукових досліджень: краєзнавство, історія культури України, культура українського Надсяння, доля нащадків депортованих, творчість українських митців та майстрів народної творчості минулого й сьогодення.

Член Національної Спілки художників України, секції мистецтвознавства (з 1999), активний учасник суспільно‑культурного товариства «Надсяння» від часу заснування (1989), член Львівського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів (з 2016), станична Галицького осередку Львівського обласного відділення Всеукраїнського Братства ОУН-УПА ім. Ген. Романа Шухевича «Тараса Чупринки».

Член редакційної колегії журналу Всеукраїнського об’єднання ветеранів «Ветеранський вісник».

Відзнаки та нагороди: Грамота Львівської обласної ради за вагомий особистий внесок у справу відновлення історичної пам’яті українського народу, утвердження української національної ідеї (2024).

Наукові праці

Публікації в Scopus і Web of Science

E-mail: olenapadovska2019@ukr.net

Олена ПАДОВСЬКА: «Моє покликання – бути подорожнім у Всесвіті»

– Який вищий навчальний заклад Ви закінчили? Яку спеціальність здобули? Розкажіть про Ваших улюблених викладачів, про улюблені навчальні дисципліни.

– Навчалася у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (1979-1984, тепер Львівська національна академія мистецтв). Улюблені викладачі – проф. Яким Запаско, визначний критик та історик мистецтва, вмів описати художній твір так, що образ того твору поставав в уяві майже матеріально; проф. Володимир Овсійчук, лекції якого схожі до богонатхненних епічних піснеспівів; видатні колористи й експериментатори в малярстві та знавці мистецтва в теоретичних працях Теофіл Максисько, Микола Кристопчук; керівник моєї дипломної роботи, найенергійніший організатор пленерів, симпозіумів та майстер-класів з текстилю Зеновія Шульга.

– Що запам’яталося Вам із студентського життя?

– Пам’ять зберігає різні, часом несподівані, часом дивні, але в будь-якім разі цілком недидактичні прозірки життя. Більшістю з них надто особисті, а деякі сумні й мало цікаві для сторонніх. Є й «зіркові» моменти. Так, завжди пам’ятатиму лекцію Якима Прохоровича Запаска про дерев’яну сакральну архітектуру Карпат. Жодного факту не пригадаю (вони ретельно законспектовані спочивають у старенькому зошиті), але той щем від зустpічі з прекрасним і стан піднесення – вони незабутні. Не забувається й те, як студентами, що з’їхалися з різних вузів тодішнього союзу на конференцію з нагоди святкування 1500-ліття Києва блукали загадковими вуличками Подолу: згадувалися епізоди фільму «За двома зайцями» (поставлений 1962 р.; до речі однойменна п’єса Михайла Старицького була геніальною інтерпретацією, рімейком, запропонованого Іваном Нечуєм-Левицьким сюжету п’єси «На Кожум’яках»), твори Михайла Булгакова. Загалом роки навчання постають радше не через аудиторні години, а в подорожах, у дружньому спілкуванні з однолітками.

– Розкажіть про Вашу роботу із студентами (як викладача і як наставника).

– Хотіла б у своїй викладацькій діяльності дорівнювати тим зразкам, що їх засвоїла і маю перед собою. Не все то є досяжним. Так, умовою успішної лекції є не лише підготовка викладача, але й аудиторія. Лекція – це завжди співтворчість. На жаль, діалогічність навчання – радше виняток, аніж правило. Більшість визначеного на навчання часу студент німує. На підготовку до семінару, на прочитання необхідних для опанування дисципліни праць, на елементарну допомогу викладачеві в оформленні «Дошки українознавства» чи тематичного вечора у переважної більшості студентів немає часу. Зате є час під кінець семестру тинятися від одного викладача до іншого, випрошуючи залік. Щодо наставництва, то не шаную того слова. За час праці у ЛДУФК була куратором у 3‑х академічних групах. Чи була корисною та моя діяльність – їм судити.

– Чи у Вас є улюблені студенти?

– Улюблених студентів не маю. Проте деякі виділяються серед усіх своїм працелюбством, бажанням вчитися.

– Розкажіть про тих студентів, до напрацювань і здобутків яких Ви доклали власні зусилля.

–Дисципліна «Культурологія» читається на початках навчання – у першому або другому семестрі. То час, коли першокурсник тільки починає усвідомлювати себе здобувачем вищої освіти. Для нього усе в ЛДУФК вперше – перші конспекти, перші захисти наукових рефератів. Є й такі, хто, потрапивши в наше місто, вперше відвідують музеї, театри. Період цей дуже важливий для подальшого становлення студента. Інколи «першовідкривачами» майбутнього науковця стають викладачі дисциплін гуманітарного курсу. В моїй практиці були такі студенти. Зокрема – Андрій Білоус, Наталія Майдабура. Проте на подальшу їх долю, як здобувачів звань та ступенів, викладач культурології не має вирішального голосу.

– Яка система освіти Вам до вподоби (традиційна, система Болонської освіти тощо)?

– Я – прихильниця традиційної системи освіти.

– Як сформувалося Ваше покликання стати викладачем? Хто вплинув на Ваш вибір?

– Обставини так склалися. Батьки були викладачами. Починала я як художник з оформлення тканин на Дарницькому шовковому комбінаті в м. Києві (1984-1986). По закінченні стаціонарної аспірантури при Львівській філії Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Рильського (згодом Інституті народознавства НАН України) залишилася працювати в Музеї етнографії та художнього промислу (МЕХП), що при Інституті народознавства НАН України (1986-1996) спочатку художником-реставратором, згодом молодшим науковим співробітником, далі – завідувачем експозиційного відділу. Була переведена на викладацьку роботу в Львівський інститут фізичної культури, де працюю досі. Викладач предметів «Українська та зарубіжна культура», «Культурологія».

– Які основні напрями Вашої викладацької діяльності?

– Провокую студентів до вияву себе в творчості, бо кожен народжений саме до реалізації свого «Я» в образотворчому мистецтві, музиці, акторській майстерності, як і у спорті.

– Які принципи сповідуєте у викладацькій роботі?

– Намагаюся бути об’єктивною в оцінюванні знань, здобутих під час опанування дисципліни, незалежно від того, який інтелектуальний рівень посідав той чи інший студент. Основне – не запам’ятовування численних фактів, а вміння і бажання студента вчитися.

– Коли Ви розпочали наукову діяльність?

– Наукова діяльність – складова притаманного людині процесу засвоєння знань про довкілля, про світ. Можливо, справжнім науковцем була у три роки свого життя, коли невтомно вчилася у всього, що бачила й чула?

– Розкажіть про початок Ваших наукових досліджень.

– З першого курсу інституту, відколи почула, що друковане слово – крок у безсмертя. Брала участь у студентських наукових конференціях і на третьому курсі, виборовши першість за працю з історії мистецтва, була делегована на Всеукраїнську конференцію. Оскільки робота стосувалася текстилю, то навіть псевдо узяла відповідне – «Арахна» (павук).

– Які наукові теми, наукові розробки, проекти Вас цікавлять?

– Від вузькоспеціалізованої тематики (тестиль, дереворізьба, народне мистецтво та образотворчість) поступово перейшла до насвітлення культурологічних та краєзнавчих питань. Вже близько десяти літ провідною для мене є трагедія депортації українців Надсяння. Написання історії с. Малковичі під Перемишлем, звідки родом був мій батько, є для мене найважливішою справою, котрій присвячую вільні хвилини. Доки праця не завершена, усі інші проекти чекають.

– Як Ви оцінюєте свій науковий доробок сьогодні?

– Певно, то «графоманія». Пишаюся тим, що встигла – а це близько 100 статей, сумую, що до багатьох питань, котрі хвилюють, руки не доходять. На жаль, увесь мій доробок – то є рух проти течії. Живу в час, коли наукова діяльність живиться лишень авторським ентузіазмом та завзяттям.

– Які наукові проблеми є актуальними для Вас?

– Я не поділяю писання на «наукове» та «ненаукове». В есеях, тезах, статтях до «ваківських» і «звичайних» збірників, у дописах до газет і журналів – всюди, де тільки можливо наголошуватиму на темі національної пам’яті й віри, бо вони найважливіші для нас. Усі види криз, що потрясають світом, мають єдину причину – кризу духовності.

– Яку бачите перспективу власної педагогічної (наукової) діяльності?

Не повірите! Мрію про пенсію, як про час сподіваної волі, коли зможу врешті діяти згідно з власним розпорядком і не залежати від навчального розкладу. Дай Боже дожити…

– Чи вважаєте Ви, що ідеали можуть бути зведені до фактів?

– Ідеал – це щось із ряду універсалій. І ніяким земним законам і міркам він непідвладний.

– Які відомі постаті ХХ ст. уособлюють для Вас поняття морального авторитету, чиї погляди вплинули на Ваше життєве кредо?

– Богдан-Ігор Антонич; В’ячеслав Максимович Чорновіл; Євген Олександрович Сверстюк, Мирослав Маринович, Юрій Андрухович, Віктор Андрійович Ющенко. Можна називати живих (щастя, що живу з ними в один час) і вже загиблих. А коли б довелося обирати єдиного з когорти, котрому слід завдячувати вихованням української нації в ХХ ст. – то СТУС. То він заповідав «тримати поставу». З цією заповіддю на один рівень підійметься хіба вислів чинного нашого Президента: «Є 11-та Заповідь Божа – Не бійтеся!».

– Що варто зробити для оновлення національної еліти?

– Люстрацію.

– Які факти з історії (історії України, історії політичної думки, культурології, історії спорту й ін.) мали б стати повчальними сьогодні?

– Їх безліч. Це дії Лицарів абсурду за різних історичних обставин. Безкомпромісність передовсім зі самим собою – в тому міра вчинку. Для пояснення скористаюся з анекдоту, що його оповів на сторінках підручника з культурології п. Богацкий. Видатному композиторові Хачатуріяну була надана можливість побувати за кордоном. Видатному мистцю-сюрреалістові Далі давно кортіло побачитися з Хачатуріяном. Він запросив композитора до свого палацу. У супроводі радянських працівників з ідеологічних служб композитор прибув на зустріч. Господар дому довго не виходив. Раптом все сповнилося звуками музики «Танцю з шаблями» і залою проскакав оголений вершник – то був Сальвадор Далі. Без жодного слова порозумілися між собою два генії. При цьому зустріч із епатажним художником не зашкодила підневільній радянській людині.

– Чи може історія навчити націю побороти стан меншовартості, бути лідерами у світовому просторі?

– Справді, може! Це обов’язок істориків. Тільки треба мати достатньо волі, щоби вчитися в історії.

– Які притаманні Вам фахові риси хотіли б зреалізувати?

– Всі й одразу.

– Що б Ви побажали нашій молоді досягнути у 2009 році?

– Не гаяти часу й не відкладати на потім добрих справ.

– Що Вам найбільше дошкуляє – у місті, у країні, у суспільстві?

– Безвідповідальність.

– Як Ви ставитеся до критики?

– Негативно, як і всі. Однак, коли критикує той, хто не вартий поваги, то мені байдуже. Коли ж чуєш зауваження від людини й розумієш, що та людина має рацію, то попри прикрість, намагаєшся виправити ситуацію.

– В чому ще вбачаєте своє покликання?

– Радіти життю, бачити й розуміти прекрасне, бути подорожнім у Всесвіті. Можливо, я була народжена для великого родинного щастя, але так не сталося. Втім, звідки мені знати?

– Які Ваші плани на майбутнє?

– Виконати усе, що встигла наобіцяти багатьом людям і навчитися надалі нічого не обіцяти.

– Чи можете Ви назвати себе щасливою людиною?

– Про це краще ніколи не думати: коли не думаєш над такими питаннями, вважай, щаслива.

Академічний розвиток

Сова Андрій Олегович

Посада – професор

Науковий ступінь – доктор історичних наук
Вчене звання – професор

Детальна інформація

Викладає дисципліни:

Історія фізичної культури;
Історія української культури;
Українська тіловиховна традиція.

Освіта:

Львівський національний університет імені Івана Франка (історичний факультет, кваліфікація історик, магістр історії), 1997–2003 рр.;
Аспірантура у Львівському національному університеті імені Івана Франка (історичний факультет, кафедра давньої історії України та архівознавства), 2003–2007 рр.

Етапи роботи в Університеті:

2013–2014 рр. – доцент кафедри гуманітарних дисциплін;
2013 р. – по теперішній час – доцент кафедри олімпійської освіти;
2014–2019 рр. – відповідальний за наукову роботу кафедри олімпійської освіти;
2017–2022 рр. – член Вченої ради ЛДУФК імені Івана Боберського.

Наукова діяльність:

Тема докторської дисертації: «Суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність Івана Боберського (1873–1947)».

Кандидат історичних наук (2009), доцент (2015), доктор історичних наук (2020), старший дослідник (2021), професор (2023).

Захист кандидатської дисертації, 2009 р.

Захист докторської дисертації, 2020 р.

Кандидат історичних наук (2009), доцент (2015), доктор історичних наук (2020), старший дослідник (2021), професор (2023).

напрямки наукових досліджень: джерелознавство, історіографія та історія України ХХ ст., спеціальні історичні дисципліни, український визвольний рух, українська тіловиховна традиція.

Член Українського геральдичного товариства (від 2006 р., Ради УГТ від 2019 р.); групи з історії та музейництва Пласту «На сліді» (від 2006 р.), Науково-культурологічного товариства «Бойківщина» (від 2007 р.); член Наукового товариства імені Шевченка (від 2008 р.), дійсний член, голова комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ (від 2021 р.); засновник та заступник директора Центру незалежних історичних студій у Львові (від 2009 р.); член Львівського центру олімпійської просвіти (від 2013 р.); Почесний член Українського фотографічного товариства (УФОТО) (2022 р.).

Член редакційних колегій наукових збірників та журналів «Бандерівська сурма», «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», «Генеалогічні записки», «Наша спадщина», «Новітня доба», «Пластовий шлях», «Сфрагістичний щорічник». Головний редактор наукового збірника «Українська тіловиховна традиція».

Нагороди: Подяка Львівської обласної державної адміністрації (2017 р.); Грамота Львівської обласної ради (2018 р.); Нагрудний знак ЛМР «100-річчя» ЗУНР (2018 р.); відзнака Львівського міського голови «100-річчя ЗУНР» (2018 р.); Лауреат Обласної премії імені Героя України Степана Бандери в номінації «Науково-навчальна національна державотворча діяльність» (2019 р.); Медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.» (2021 р.); Грамота Львівської обласної ради за вагомий особистий внесок у розвиток історичної літератури, високу професійну майстерність, активну громадянську позицію та з нагоди 28 BookForum (2021 р.); Подяка Наукового товариства імені Шевченка за сумлінну наукову працю, вагомі наукові здобутки та активну громадянську діяльність (2021 р.); Грамота Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації за активну участь у відзначенні 150-річниця від дня народження Івана Боберського, проведення активної пошукової та дослідницької роботи зі збереження історичної спадщини села і рідного краю задля виховання гідности та патріотизму учнівської молоді (2023 р.); Грамота Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації за вагомий внесок у розвиток і популяризацію українського фотомистецтва та з нагоди V-го Міжнародного фотографічного фестивалю «Львівські Фото Фестини» (2023 р.).

Автор та співавтор низки наукових, науково-популярних і навчально-методичних праць.

Наукові праці

Публікації в Scopus і Web of Science

E-mail: olimp@ldufk.edu.ua

Академічний розвиток

Поліщук Ростислав Миколайович

Посада – доцент

Науковий ступінь – кандидат філософських наук
Вчене звання – доцент

Детальна інформація

Викладає навчальні дисципліни:

Історія фізичної культури;
Історія української культури;
Національний спорт.

Освіта:

Львівський національний університет імені Івана Франка (філософський факультет, кваліфікація магістр культурології), 2013 р.;
Аспірантура у Львівському національному університеті імені Івана Франка (філософський факультет, кафедра теорії та історії культури), 2016 р.

Етапи роботи в Університеті:

2016р.- по теперішній час – викладач кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського;
2019 р. – по 2021 р. – викладач кафедри гуманітарних дисциплін Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Наукова діяльність:

тема дисертації: «Культурна ідентичність як субстанційний чинник формування світогляду українського народу в епоху глобалізації» – Історія філософії, спеціальність 09.00.05

напрямки наукових досліджень: Філософська антропологія, філософія культури, антропологія спорту, філософські аспекти спорту та спортивної культури, культура і спорт.

В активі науковця більше 100 публікацій, з яких 22 у фахових виданнях, а також 1 авторська та 2 колективні монографії в іноземному виданні (англ. мовою). Автор (за підтримки завідувача кафедри Тимчака Я.В.) курсу «Національний спорт». Поліщук Р. М. є членом філософської секції НТШ, надалі працює над формулюванням статей та тез, а також над формуванням можливого нового навчального курсу.

Наукові праці

Публікації в Scopus і Web of Science

E-mail: olimp@ldufk.edu.ua

Академічний розвиток

Литвинець Антон Іванович

Посада – доцент

Науковий ступінь – кандидат наук з фізичного виховання і спорту

Вчене звання – доцент

Спортивне звання – кандидат у майстри спорту з шахів, магістр олімпійського і професійного спорту

Детальна інформація

Викладає навчальні дисципліни:

Вступ до спеціальності та історія фізичної культури;
Історія фізичної культури;
Світоглядні засади фізичного виховання і спорту;
Олімпійська освіта.

Освіта:

Львівський державний інституті фізичної культури, факультет спорту, 2005 р.;
Аспірантура Львівського державного університеті фізичної культури, 2010 р.

Етапи роботи в Університеті:

2006–2007 рр. – лаборант кафедри теорії і методики стрільби, сучасного п’ятиборства і шахів Львівського державного університету фізичної культури;
2010–2011 рр. – викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання ЛДУФК;
2011–2020 рр. викладач кафедри олімпійської освіти;
2014–2020 рр. – викладач кафедри стрільби та технічних видів спорту;
2020 р. – по теперішній час – старший викладач кафедри олімпійської освіти і кафедри стрільби стрільби та технічних видів спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Наукова діяльність:

тема дисертації:
напрямки наукових досліджень: Спортивна діяльність християнських організацій та її вплив на розвиток і популяризацію спорту у світі; вивчення особливостей становлення і функціонування єврейських та мусульманських спортивних організацій; дослідження формування жіночого футболу у світі та Україні; конкурси мистецтв та особливості їх проведення на Олімпійських іграх Стародавньої Греції та Іграх Олімпіад сучасності; історичні аспекти виникнення та розвитку шахів на українських землях; історія фізичної культури та олімпійська освіта, спорт релігійної приналежності, олімпійська освіта, олімпійський туризм, історія фізичної культури, історичні аспекти розвитку шахів і шашок.Кандидат наук з фізичного виховання і спорту (2019 р. ).Член Львівського центру олімпійської просвіти (від 2009 р.), Центру душпастирства розвитку фізичної культури та спорту Львівської архиєпархії УГКЦ (від 2018 р.), комісії з питань фізичної культури та спорту Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації (від 2019 р.), робочої групи «Спорт» з розроблення Стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року (від 2019 р.), а також консультант з шахів центру професійного розвитку педагогічних працівників при управлінні освіти Львівської міської ради (від 2020 р.).

Нагороди: Подяка Міністерства освіти і науки України за особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету України (2019 р.) та подяка Львівської обласної державної адміністрації за високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту Львівщини та з нагоди Дня фізичної культури та спорту (2019 р.).Автор понад 40 наукових і навчально-методичних праць.

Магістр з олімпійського і професійного спорту, відповідальний за наукову роботу на кафедрі. Є куратором академічної групи.

Наукові праці

Публікації в Scopus і Web of Science

E-mail: lytvynec@gmail.com

Академічний розвиток

Гула Лілія Володимирівна

Посада – старший викладач

Детальна інформація

Викладає навчальні дисципліни:

Вступ у спеціальність;
Історія фізичної культури;
Олімпійський туризм.

Освіта:

Львівський державний університет імені Івана Франка 1994 р., (історичний факультет, класифікація – історик, викладач історії).

Етапи роботи в Університеті;

2009 р. – керівник культурно-мистецького відділу;
2021 р. – викладач кафедри олімпійської освіти;
2023 р. – старший викладач;
2023 р. – відповідальна за виховну роботу та комунікацію з громадськістю ЛДУФК ім. І.Боберського.

Напрямки наукових досліджень:

історія Львівського державного університету фізичної культури ім. Івана Боберського;
історія фізичної культури на західноукраїнських землях;
краєзнавство в ракурсі туристичної діяльності (олімпійський напрям).

Відповідальна за виховну та просвітницьку роботу кафедри.

Відзначена подяками: Міського голови Львова – за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, Львівської обласної державної адміністрації –за багаторічну дослідницьку діяльність, вагомий особистий внесок у відновлення історичної спадщини сокільського руху Галичини та з нагоди його 150-річчя Львівської обласної ради – за сумлінну працю, високий професіоналізм, активну громадянську позицію, Міністерства освіти і науки України – за ініціативу та наполегливість, високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків та вагомий особистий внесок у розвиток сфери освіти і науки України.

Наукові праці

Публікації в Scopus і Web of Science

E-mail: kalimonlilia@gmail.com

Академічний розвиток

Цая Андріана Йосипівна

Посада – лаборант
Спортивне звання – кандидат в майстри спорту України з танцювального спорту

Детальна інформація

Освіта:

Львівський державний університет фізичної культури ім. І. Боберського (факультет фізичної культури і спорту, спеціальність 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Фізкультурно-спортивна реабілітація», бакалаврат, 2019-2023 рр.);
Львівський державний університет фізичної культури ім. І. Боберського (факультет фізичної культури і спорту, спеціальність 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Фітнес і рекреація», магістратура, 2023-2024 рр.).

Етапи роботи в ЛДУФК:

з 2023 р. – лаборант кафедри олімпійської освіти

Email: olimp@ldufk.edu.ua